Warning: jsMath requires JavaScript to process the mathematics on this page.
If your browser supports JavaScript, be sure it is enabled.

 

Department of Probability Theory,
Statistics
and Actuarial Mathematics

Mechanics and Mathematics
faculty

prob.stat.act@gmail.com, probability@univ.kiev.ua
Tel/Fax: +38 (044) 259 03 92

   

Taras Shevchenko National University of Kyiv with deep sadness and sorrow informs that on May 5, 2020, at the age of 79, a prominent Ukrainian mathematician, Doctor of Sciences, Professor Yuriy Kozachenko passed away.

Yuriy Kozachenko went the way from a student of the Taras Shevchenko National University of Kyiv to a professor, head of the Department of Probability Theory and Mathematical Statistics, which he headed from 1998 to 2003. Yuriy Kozachenko worked at the university for 54 years, starting in 1967. For hundreds of students and dozens of graduate students, he was a dear Teacher and guide to the world of science.

Professor Kozachenko Yu. V. was one of the leaders of the Ukrainian school of probability theory and mathematical statistics, a world-renowned expert in the field of theory and modeling of random processes in functional spaces. Yu. V. Kozachenko is one of the founders of the theory of sub-Gaussian stochastic processes and processes from Orlich spaces. He created a new scientific direction - modeling of random processes in different functional spaces with a given accuracy and reliability. Professor Kozachenko Yu. V. also received significant scientific results in the study of analytical properties of random processes, equations of mathematical physics with random initial conditions, statistics of random processes, wavelet analysis.

Yuriy Kozachenko's scientific achievements have been repeatedly awarded. In 2003 he became a laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology, in 2005 he was awarded the title of Honorary Doctor of Uzhgorod National University, in 2009 - the title of Honored Professor of Taras Shevchenko National University of Kyiv, in 2010 - the title of Honored Worker of Science and Technology of Ukraine and the Distinction of the Academic Council of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, and in 2013 he was awarded the Prize named after M.M. Krylov of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine. In 2018, for outstanding personal contribution to the development of Ukrainian mathematical science, fruitful long-term pedagogical work, Professor Yuriy Kozachenko was awarded the Order of Merit III degree.

Yuriy Vasyliovych passed on his fascination with the scientific problems of probability theory and mathematical statistics to his pupils, colleagues, and students, who will continue and develop the scientific research he initiated.

The bright memory of Yuriy Kozachenko, an outstanding scientist and talented teacher, this extremely wise, sensitive and kind man, will forever remain in the hearts of his family and friends, colleagues and students - all who knew him.

The staff of Taras Shevchenko National University of Kyiv expresses its sincere condolences to the relatives of Yuriy Kozachenko and all those who knew this outstanding person.

In Remembering Professor Yuriy Kozachenko, we invite you to share with us your memories, thoughts and reflections.


Самойленко Ігор, 2020-05-10
Доцент кафедри дослідження операцій КНУ ім.Шевченка
Із надзвичайним сумом почув новину про ще одну величезну втрату Київської імовірнісної школи. Ігор Миколайович Коваленко, Володимир Семенович Королюк, Юрій Васильович Козаченко - від нас пішли чудові науковці, поважні педагоги, чуйні друзі. Висловлюю щирі співчуття рідним Юрія Васильовича, колегам з кафедри теорії ймовірностей та математичної статистики, його учням та всім хто знав цю чудову людину.

Александр Иксанов, 2020-05-10
Заведующий кафедрой исследования операций КНУ имени Тараса Шевченко
Глубоко опечален уходом из жизни Юрия Васильевича. Выражаю искренние соболезнования родным и близким, а также коллегам и ученикам Юрия Васильевича. Юрий Васильевич останется в моей памяти светлым и отзывчивым человеком, выдающимся ученым и педагогом. Хотя мы работали в несколько отдаленных областях теории вероятностей, я с большим интересом читал в разные годы некоторые его статьи и совместную с В.В. Булдыгиным монографию и находил в них замечательные идеи. Также меня поражало количество (и качество подготовки) учеников Юрия Васильевича, что является очевидным свидетельством его преданности науке.

Mykola Leonenko, 2020-05-10
Professor Cardiff School of Mathematics Cardiff University United Kingdom
Yuriy Vasyliovych Kozachenko was a person who came into my life, leave footprints on my heart, and I am never the same. On behalf of my family let me pass our deepest condolences to Luda, Maksym and other members of his extended family. Professor Kozachenko one of the most influential mathematician of Ukrainian School of Probability and an excellent example of leadership. His main interest was the theory of stochastic processes and random fields with its beautiful landscapes, but the angel of functional analysis fought for his soul as well. Yuryi Vasyliovych was encyclopaedically educated person, a true intellectual with great interest to fine art, literature, and history. When such a person, as Yuriy Kozachenko, becomes a memory, the memory becomes a treasure. Those we love and lose are always connected by heartstrings into infinity. We lost a close friend, the Universe received a new beautiful star.

Вадим Радченко, 2020-05-10
Професор кафедри математичного аналізу КНУ імені Тараса Шевченка
Українська школа теорії ймовірностей зазнала тяжкої втрати. Юрій Васильович був видатним математиком і видатним педагогом, він допоміг розпочати свій шлях в науці великій кількості учнів, що в свою чергу зробили значний внесок в теорію ймовірностей, теорію випадкових процесів. Я особисто неодноразово звертався до нього за підказками в роботі, інколи він за своєю ініціативою давав мені поради - не можу не відмітити його постійне бажання допомогти і доброзичливість. Нам його буде не вистачати.

Rita Giuliano, 2020-05-10
University of Pisa (Italy)
In the early years 2000 I wrote a little paper on subgaussian variables, and Prof. Kozachenko, having read it, contacted me through a common colleague. I invited him and his wife Lyudmila Fedorovna in Pisa in 2002, and we started a common reserach that has lasted for several years and has given rise to a number of common papers. I also visited him in Kyiv in 2004, and in that occasion he was a great guest. We met again in 2008 in Conference in Bellaterra (Barcellona, Spain), and continued being in contact in the successive years by e-mail. He also was a supevisor for the Doctoral Thesis of a student of mine, Doct. A. Castellucci. I miss him a lot, he was a superb and influential researcher, and a kind person, along with his wife. I hope that his colleagues and students will carry on the path he has traced over time, this will be good for the University of Kyiv.

Александр Кукуш, 2020-05-10
Профессор кафедры анализа КНУ имени Тараса Шевченко
С Юрием Васильевичем всегда было интересно и весело общаться. Неизменно доброжелательный и подтянутый, он всегда излучал оптимизм. Долгие годы я ходил на научный семинар, которым руководил Ю.В. вместе с профессором Валерием Владимировичем Булдыгиным. Я многому научился от руководителей семинара, их добрые советы после моих докладов становились программой моей научной работы на годы вперёд. Когда я защитил кандидатскую диссертацию, Ю.В. дал мне неожиданный совет: мои дальнейшие научные исследования должны быть более самостоя тельными и по тематике несколько отдаляться от научных интересов моего научного руководителя (профессора Анатолия Яковлевича Дороговцева, которому в своей жизни я многим обязан). Этому совету я в меру сил следую, стараясь самостоятельно прокладывать свою научную траекторию. Поражает молодость мышления Юрия Васильевича. Уже в очень почтенном возрасте он познакомился с вейвлетами, сразу разработал новый спецкурс и скоро написал книгу о вейвлетах. Не верится, что его нет с нами!

Питербарг Владимир Ильич, 2020-05-11

Ушел мой друг. Много раз с ним встречался, начиная со школьных лет, когда я участвовал в республиканских олимпиадах в Киеве, и потом, приезжая в Киев много раз. Еще были конференции и симпозиумы в Вильнюсе, Тбилиси, Ташкенте, Фергане, Москве... У нас сразу сложились самые теплые отношения. Такой он был человек. Настоящий. Редко виделись последнее время, но всегда знал и чувствовал, что он есть. Так и будет. Никогда его не забуду.

Ясинський Володимир Кириллович, 2020-05-11
М. Едмонтон, Канада
Дорогі колеги! 5.05.2020 року увійде сумною сторінкою в історію розвитку напрямку "Статистика" на Україні і в світову історію розвитку напряму "Статистика" . ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ підготував 42 кандидата наук і 7докторів наук у напрямі "Статистика". Це дуже важливий вклад у фундамент цього напрямку! Його наукові результати разом з результатами учнів підняли на високий рівень розвиток спеціальності "Статистика" ! Не вкладається в розум така продуктивність праці ЮРІЯ ВАСИЛЬОВИЧА!!! Його тато - ВАСИЛЬ КОЗАЧЕНКО, відомий письменник, мав би пишатися своїм Сином, який був талановитим вченим, що підняв спеціальність і паралельно науку статистику на високий і неперевершений рівень! ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ КОЗАЧЕНКО зробив великий внесок у розвиток статистики в Ужгороді і Чернівцях. Для нас з невеличких західних обласних центрах було за велику честь приймати такого великого вченого! Зараз у своєму 80-річному віці можу оцінити простоту і уміння Юрія Васильовича спілкуватися з математиками різної наукової значімості. БОЖЕНЬКО знайде вагоме місце в своєму ранзі земних прихожан ЮРІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ! Пухом земля тобі дорогий ЮРІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ!!!

Ростислав Майборода, 2020-05-11
Професор кафедри ТЙСАМ КНУ
Юрій Васильович був моїм науковим керівником від курсової роботи на третьому курсі до докторської дисертації. А Вчителем моїм він залишиться назавжди. Багато всього ми з ним обговорювали, в чомусь погоджувались, про щось сперечались. Боляче, що тепер цих розмов вже не продовжиш. Світла пам`ять, Вчителю.

Баєв Артем, 2020-05-12
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Невыносимо тоскливо становится от осознания того, что Юрия Васильевича Козаченко больше нет с нами рядом. Можно бесконечно перечислять его профессиональные заслуги и ценный вклад в отечественную и мировую науку, грандиозный список личных достижений и наград . Однако прежде всего он был необыкновенным светлым человеком, прекрасным собеседником, заботливым наставником и добрым другом. В нем удивительным образом гармонично сочетались глубочайшая мудрость, истинная природная интеллигентность и в то же время юношеское озорство. С ним было комфортно и легко. Душа любой компании - его одинаково любили и уважали студенты, молодые ученые, ученики и коллеги. Человек, который безо всяких условий, корысти и малейших промедлений был готов оказать поддержку и придти на помощь, даже когда ты еще не успел об этом попросить. Хорошо известно, как благодаря своему таланту и энергии Юрий Васильевич сыграл важную роль в формировании кадрового ядра специалистов в области теории вероятностей и математической статистики в Ужгородском национальном университете, тесно сотрудничал с кафедрой стохастического и системного анализа Черновицкого национального университета имени Юрия Федьковича, был другом и желанным гостем кафедры теории вероятностей и математической статистики Донецкого национального университета. Пользуясь случаем хочу поделиться малоизвестным, но очень значимым для меня лично и моих коллег фактом, что Юрий Васильевич оказал нам неоценимую услугу в непростое время - с 2016 по 2018 годы он исполнял обязанности заведующего кафедрой теории вероятностей и математической статистики ДонНУ имени Василия Стуса. Очень добросовестно и щепетильно относился к своим обязанностям несмотря на свой статус и почтенный возраст. Дважды в неделю приезжал из Киева в Винницу для проведения занятий со студентами и консультаций магистров. Юрий Васильевич до последнего был предан науке и своему призванию передавать накопленный колоссальный опыт и знания своим ученикам. Я неоднократно был свидетелем того, как в перерывах между докладами на конференциях он уединялся со своими учениками для обсуждения и подготовки новых публикаций, он мгновенно включался в работу и всегда демонстрировал высокую производительность. Романтик, жизнелюб, неуемный оптимист, заряжающий всех вокруг своей позитивной энергией - таким он мне запомнится навсегда.

Andriy Olenko, 2020-05-12
La Trobe University, Melbourne, Australia
Відійшов у вічність чудова людина і математик Юрій Васильович Козаченко. Був знайомий з ним більше 30 років, з того часу як він читав нам курс математичної статистики. Працювали багато років на одній кафедрі. Отримали з ним кілька сумісних грантів і Юрій Васильвич кілька разів приїздив до нас у Мельбурн. Залишились кілька незавершених проектів, все якось не вистачало на них часу, думали що закінчимо коли я знову буду в Києві. Юрій Васильович був вчителем у найвищому розумінні цього слова. Його учнів можна знайти в університетах кожного регіону України. Здавалось що на кафедрі він ніколи не буває сам, весь час коло нього були його аспіранти і бувші учні. Для кожного у нього була задача і план статті. Він ще встигав їздити в Ужгород, Чернівці,... читати там курси і готувати кадри для місцевих університетів. Думаю що про його значний внесок в теорію імовірностей і статистику ще будуть окремі огляди в журналах, де він був членом редколегії. Як математик Юрій Васильович мене завжди вражав знанням дуже тонких результатів. Було не один раз, коли ми писали сумісні статті чи мені присилали на рецензію роботи його учнів, що в доведенні знаходилось важке місце чи неточність. І тут Юрій Васильвич як з якоїсь магічної скрині виймав карколомну нерівність, яка приводила в порядок все доведення. Юрій Васильович був великим патріотом України. Навіть у найважчі моменти, коли здавалось що все руйнується, він завжди мав якісь оптимістичні новини, які він вірив показують що все обов"язково буде краще. Багато про що згадується тепер, але одна з основних особистих рис Юрія Васильвича, яка мабуть і приваблювала до нього так багато учнів - це його відношення до інших. До кожного він говорив як до рівного, ніколи не показував своєї вищості в званнях, освіті чи положенні. Це створювало таку атмосферу простоти і доступності в спілкуванні, до якої тягнулись студенти, аспіранти, колеги. Світла і вічна пам"ять великій людині...

Enzo Orsingher, 2020-05-12
University of Rome "Sapienza"
I would like to express my sadness in learning that my friend Yuriy has passed away. I admired him as a person and as an enthusiastic researcher. We met for the first time in the autumn of 1990 during my first visit of Kiev in very hard times. He has seemed to me as a tolerant, wise and curious person. When I was able to speak Russian I understood that he had a broad spectrum of interests (in art, history) and knew a great number of facts about the historical buildings of Kiev of which he told me during our walking promenades of the town. It was possible to speak with him of everything including history, religion, philosophy. He loved his country and I could measure this in occasion of the unexpected recovery of independence during my second visit of Kiev in 1992. He was enthusiast as if he received the biggest gift of his life. He had visited Rome two times and together we went in some towns to see important monuments and museums. He was happy as a child in seeing so many beautiful things. I want also to say that we have some papers together and he taught me many things about Orlicz spaces, subgaussian processes and many techniques related to these fields. In many aspects he was a person who understood the way of reaching a correct compromise in hard decisions and to deal with people. I must say that I have never heard people criticizing him and the pupils he had appreciated him also as a person and a guide. I could speak a lot about our discussions and friendly exchanges of opinion and I am even more sad now that I wrote these notes.

Мацак Іван Каленикович, 2020-05-12
КНУ ім.Т.Г.Шевченка
Пішов із життя Юрій Васильович Козаченко. Ця людина зіграла визначну роль, як в житті кафедри теорії ймовірностей та математичної статистики Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, так і в моєму житті. Пригадую один раз Юрій Васильович сказав приблизно такі слова - Якби не я, то Ваня не захистив би докторську дисертацію. Це був його застольний жарт, але фактично - це правда. Десь в кінці 90-х на початку 2000-х років він кілька разів вів зі мною розмови на цю тему, переконував, пропонував іти в докторантуру. Не знаю чому, але я завжди відчував його дружнє відношення до мене. В кінці кінців відбувся захист моєї докторської дисертації. Сподіваюсь, що у подальшому я не підвів його. На кафедрі теорії ймовірностей та математичної статистики роль Юрія Васильовича далеко не зводилась до ролі звичайного професора(досить згадати, наприклад, півсотні його учнів, які традиційно збиралися на його день народження). Для мене в останні 15-20 років він уособлював живий звязок між нинішніми молодими математиками і героїчним поколінням математиків 50-х років, які разом із Б.В.Гнєденком, закладали основи української школи теорії ймовірностей. Смерть Юрія Васильовича Козаченка - це тяжкий удар для мене, всіх його учнів та друзів. Висловлюю глибокі співчуття рідним і близьким.

Людмила Сахно, 2020-05-12
Кафедра теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики
Наче саме небо плакало у той день, проводжаючи у вічність дорогого нашого Юрія Васильовича. Дуже сумно. Просто неможливо у це повірити. І важко подумати і вимовити слова: ми втратили... Але можна думати про те, скільки він приніс із собою у цей світ, як збагатив цей світ, і все це залишається з нами. Скількох учнів виховав, плекав, любив і підтримував їх, мов своїх дітей. Будемо завжди пам’ятати і брати собі за приклад його невтомну працездатність і працелюбність, вміння бачити рішення складних математичних задач і життєвих ситуацій, його душевну щедрість, щирість, чуйність, доброзичливість, неймовірну ерудицію. Це велика честь була і привілегія знати таку чудову, талановиту і видатну людину, спілкуватись з ним, навчатись у нього любові до математики і життєвій мудрості. Завжди будемо відчувати і зберігати його присутність у пам’яті, думках і серці.

Ігор Малик, 2020-05-12

Висловлюю щирі співчуття рідним, близьким, друзям Юрія Васильовича. Пішла з життя Людина, яка багато знала і зробила, а ще більше могла зробити. Юрій Васильович був однією з ключових фігур у встановленні математичної школи в Чернівецькому національному університеті, за що йому щира вдячність. Завжди усміхнений, завжди радий допомогти, завжди на висоті в формулюваннях задач та їх вирішенні. Ніколи ця Людина не буде забути нами!

В.Н. Турчин, Е. Турчин, 2020-05-12

Печаль большая - ушёл Юрий Васильевич Козаченко - выдающийся Ученый, Учитель, чуткий, отзывчивый товарищ, светлый человек. Пишешь эти строки, а все равно не верится, что Юрия Васильевича нет с нами.

Валерій Котлов, 2020-05-14

Нажаль я не дуже добре пам‘ятаю Юрія, хоч ми вчилися на мехматі майже одночасно. Хтось сказав мені, що він син відомого письменника. Можливо батько допоміг вступити до такого складного факультету? Я прошу вибачити за такі думки. Він досяг висот у математиці виключно своєму таланту. Я перечитав інформацію про кафедру ймовірностей та математичної статистики, яку розмістили on-line, і дуже вдячний тим, хто зробив це. Юра працював з видатними математиками і навіть очолював кафедру. Це свідчить про те, якою людиною та яким математиком він був. Якщо можливо, розмістіть його фото 1957-1970 років. Щире співчуття усім, кому пощастило жити і працювати поруч з Юрієм.

Галина Сита, 2020-05-14

Повідомлення про відхід у засвіти Юрія Васильовича Козаченка приголомшив мене як велика непоправна втрата не тільки визначного науковця, але і щирої, порядної людини. Пам’ятаю, А.В.Скороход колись висловив таку думку: «порядність – це вроджена сутність людини, рідкісне явище, не є результатом виховання. Порядна людина не здатна на непорядні вчинки». Саме таким був для мене завжди Юрій Васильович Козаченко. Я знаю Юру Козаченка ще з кінця 1950-х років, ми вчилися разом на мех-маті, він був на курс молодше, а з 3-го курсу також обрав кафедру теорії ймовірностей. Практично ми були перші студенти, хто обрав собі цю нову вузьку спеціальність. Через це ми зустрічалися на спецкурсах, обмінювалися конспектами, просто спілкувалися. Юра завжди справляв враження спокійної, надійної людини, відкритої і добросердної. Незважаючи на те, що ми не зустрічалися роками (може, і десятками років), все одно у нас збереглися дружні, товариські стосунки. Зовсім недавно, 4 березня, я випадково зустріла його в павільйоні, де налаштовують мобільні телефони. Він виглядав трохи стомленим, але як завжди привітним. Я і уявити собі не могла, що бачу його в останній раз… Юрій Васильович був уважною людиною, це така рідкість в наш час. Пам’ятаю, як у 2003 році, коли я збиралася до Риму на запрошення проф. Enzo Orsingher’а , Юра несподівано зателефонував мені і запропонував дещо порадити відносно цієї подорожі, він дав мені кілька цінних настанов, мапу Рима і довідник. Хто би ще, крім нього, міг додуматися? Саме тому такою болісною стала для мене (і для багатьох його друзів, колег, учнів) несподівана смерть Юрія Васильовича Козаченка. Будемо пам’ятати його. І згадувати добрим словом. Я певна, що колеги Юрія Васильовича ще не раз вшановуватимуть його пам’ять.

Євген Лебєдєв, 2020-05-14

З глибоким сумом дізнався про смерть Юрія Васильовича Козаченка. Пішов з життя видатний вчений, чуйна, інтелігентна людина, яка багато сил віддала вихованню молодих вчених, становленню їх тематики і професійному росту. Я сприймав Юрія Васильовича як вченого, який продовжував справу А.В. Скорохода і М.Й. Ядренка. Його роботи на перетині теорії ймовірностей і функціонального аналізу є фундаментальними для науки, вони мають значний вплив на розвиток багатьох напрямів. Смерть Ю.В. Козаченка - велика втрата для рідних і близьких, для всіх, хто його знав і з ним спілкувався. Висловлюю своє співчуття рідним і близьким.

Проф.Я.М.Хусанбаев, зав.лаб.«Стохастический анализ» института Математики АН Узбекистана, доц. Г.Рахимов, доц. Г.Турсунов , 2020-05-15

Мы проходили аспирантуру на кафедре «Теория вероятностей и математическая статистика» Киевского государственного университета и нам посчастливилось многократно консультироваться и беседовать с замечательным человеком, интересным педагогом Юрием Васильевичем, у которого мы многому научились. С ним легко и приятно было беседовать на различные темы. Удивительно добрый и отзывчивый человек покинул нас. Приносим свои искренние соболезнования родным, близким и коллегам Юрия Васильевича.

Надія Зінченко, 2020-05-17

Друга сумна новина за останні 2 місяці: пішов з життя Ю.В. Козаченко – здібний вчений і педагог, справжній Вчитель. Працювала з ним на одній кафедрі більше 25 років, а пам’ятаю ще зі студентської лави. Юрій Васильович підготував багато учнів, сприяв їх фаховому становленню і подальшому працевлаштуванню. На сьогодні вони успішно працюють в багатьох навчальних закладах і установах в різних містах в Україні і за її межами. Світла і вічна пам’ять…

Олександр Іванов, 2020-05-23

Непоправна втрата. Дуже боляче.

Єлейко Ярослав, 2020-05-25

Дуже важко і сумно сприймається та усвідомлюється думка, що вже нема серед нас Юрія Васильовича Козаченка,видатного вченого, педагога, який підготував цілу плеяду докторів та кандидатів наук з теорії ймовірностей та математичної статистики. Він був чуйною, щирою та відкритою людиною, завжди готовий надати добру пораду або допомогу. Запамятались його цікаві оповіді про батька, дідуся, історію літератури 30-70х років, про мистецтво, про шістдесятників.Я дякую долі, що мав можливість зустрічей і спілкування з Юрієм Васильовичем і як з вченим і як з надзвичайною Людиною. Щире співчуття рідним, друзям, усім хто мав нагоду спілкування з Юрієм Васильовчим.

Тамилла Насирова , 2020-06-01
доктор физико-математических наук, профессор НАН Азербайджана
Уважаемые коллеги! Очень прискорбно было получить известие о кончине Козаченко Юрия Васильевича, чуткого и отзывчивого человека, выдающегося ученого и педагога. Просьба передать мои соболезнования семье, всем родным и близким Юрия Васильевича. Светлая память о Юрие Васильевиче навсегда останется в наших сердцах.

Юлія Мішура, 2020-06-10

Дуже нам сумно без Юрія Васильовича на кафедрі. Таких високопорядних і інтелігентних людей мало, ой як мало. Він був наш еталон і оберіг одночасно. А тепер треба обговорити ситуацію, порадитись, а нема з ким обговорити і тим більше з ким порадитись. Якось не думалось, що так швидко все минеться, здавалось, він буде завжди, нехай старший, але з нами. Дякуємо всім, хто долучився зі щирими словами співчуття. Чекаємо на нові спогади і думки.

Грета Чикрий, 2020-06-14
Ведущий научный сотрудник ИК НАНУ, д.ф.м.н.
Ушел незабываемый друг юности Юра Козаченко. Мы учились в одной группе (второй выпуск "вероятностников", 1963 год). Блестящий студент, ловил все на лету, добрейший человек, готовый любому прийти на помощь. Он был не по возрасту образован, глубоко знал музыку, литературу, живопись и щедро делился этими знаниями. Это было время "оттепели" и мы жадно читали новые издания. Он давал слушать пластинки с классической музыкой, книги из богатейшей домашней библиотеки. К сожалению, жизнь нас развела, но он навсегда останется в моей памяти.

Павел Кнопов, 2020-06-14
Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України
Юрий Васильевич был очень близким мне человеком и очень трудно привыкнуть к мысли, что его уже нет с нами. Он был блестящим математиком, обладал энциклопедическими знаниями не только в математике, но и во многих областях истории, литературы, музыки,живописи. Мне доставляло большое удовольствие слушать его неординарные взгляды и мысли по этим вопросам, и очень часто, в телефонном режиме, мы эти все проблемы обсуждали. Его очень любили и уважали сотрудники, многочисленные ученики, он пользовался большим уважением и авторитетом среди ученых ведущих университетов и институтов многих стран мира. Я хочу выразить искренние соболезнования его родным и близким. Светлая память о Юрии Васильевиче навсегда останется в нашей памяти.

Віра Коломієць, однокурсниця Ю.Козаченка, 2020-06-15

Ми навчалися на одному курсі, навіть більше - в одній групі. І хоч група ця була невелика, лише 12 чоловік, спілкувалися ми нечасто: у кожного було своє коло друзів, свої захоплення ... Ми закінчили університет і почалося життя - у кожного своє. На жаль, були в цьому житті і важкі події: хвороби, смерть близьких людей. Мої батьки і брат поховані на Південному кладовищі в Києві. На цьому ж кладовищі на ділянці, де похований мій брат, є ще одна могила, де похована людина, яку знали, безмежно поважали і любили всі студенти мех.-мату – Михайло Йосипович Ядренко. Я приходила і на цю могилу. Оформлена вона була нестандартно, матеріал, який був там використаний, був теж нестандартний, мені невідомий, в цілому все виглядало дуже добре. Я намагалася наводити там порядок: знищити бур’ян, позамітати. витерти, де треба, плитку і.т. д. Але згодом моїх зусиль стало мало: все почало руйнуватися, потрібен був ремонт. Здійснити це я не могла. Якось я зустріла Ю.Козаченка і розповіла йому про цю проблему. Через деякий час я знову відвідала цю могилу: там все було зроблено старанно, акуратно, і вигляд був хороший. Я розумію, що зусилля потрібні були немалі, і не так багато людей, які б погодились витрачати на цей ремонт свій час, нерви, поїздки, все контролювати і довести до кінця. А Юрій Васильович (просто Юра!) все це організував, і я впевнена, що він відгукнувся би на прохання кожного, хто б звернувся до нього, і зробив би все, що міг. Він був дуже хорошою людиною: освічений, інтелігентний, тактовний, без непотрібної гарячкуватості і різкості. Таких людей, на превеликий жаль, меншість, але саме завдяки їм цей світ колись таки стане кращим! Його вже немає з нами, але у всіх, хто його знав, залишиться пам’ять про нього. Добра, світла пам’ять.

Володимир та Ольга Хлобистови, 2020-06-16

Я знав Юрія Васильовича з кінця п`ятидесятих. років. Спершу це був просто мій однокурсник, ввічливий, інтелігентний, з яким можна було обговорити останні події, книги, фільми. Потім це був керівник дипломної роботи моєї дружини. Наші дружні стосунки міцнішали з року в рік. Ми часто згадували такий незвичайний випадок, коли одного разу Козаченки прийшли до нас в гості в п`ятницю, і нам було настільки добре і цікаво, що пішли вони від нас тільки надвечір у понеділок. Пригадуються наші спільні веселі зустрічі Різдва та сімейних свят. А як ми чекали на їхнє повернення з Алжиру! Юра завжди приходив на допомогу як в побутових питаннях, так і в наукових. Хоч ми були фахівцями з різних математичних спеціальностей, але в разі потреби звертались один до одного. Юра був одним з рецензентів моєї першої монографії. На жаль, з роками нам важче було зустрічатись особисто, тому обмежувалися бесідами по телефону. Майже кожна бесіда закінчувалася словами: «Треба зустрітися!» Та нещодавно Юра зізнався, що в нього з`явилися проблеми зі здоров`ям, і з нового навчального року він планує перейти на півставки. Через два місяці його не стало. Це дуже велика для нас втрата. Ми завжди будемо пам`ятати тебе, друже. Вічна тобі пам`ять!

Люба Конончук, однокурсница Ю.Козаченко, 2020-06-17

Юрия Козаченко знаю как однокурсника. К сожалению, мне не посчастливилось часто общаться с Юрой (тем более дружить). Учились мы в разных группах. Встречались на общих лекциях и различных мероприятиях факультета. Но даже это не слишком близкое знакомство дало мне возможность узнать человека. Юра был в высшей степени интеллигентным человеком, глубоко порядочным. И что очень запомнилось: он не боялся высказать собственное мнение, даже если оно шло в разрез с мнением других; и умел отстаивать свое мнение. Это не каждому дано. После окончания Университета мы редко общались. Практически только во время встреч однокурсников, которые мы проводим каждые 5 лет. Очень запомнилась встреча "20 лет окончания механико-математического факультета" в ресторане аэропорта Жуляны. После того, как наша встреча в ресторане подошла к концу, Юра, который тогда жил недалеко от аэропорта, пригласил всех пойти к нему домой. По иронии судьбы, я к Юре в дом не попала. Но мои друзья, присутствовавшие там, отмечали необыкновенную гостеприимность, оказанную им Юрой и его супругой Людмилой. А из последних лет запомнился случай, когда мы долго разговаривали о прошлом и настоящем. И запомнилось то, с какой гордостью Юра говорил о своих учениках. Как же повезло тем студентам, аспирантам, докторантам иметь учителем и руководителем такого прекрасного специалиста и такого замечательного человека! Пока мы живы, будем помнить Юрия Васильевича Козаченко.

Эрик Штатланд, 2020-06-19
Boston, MA USA
О друге Мы подружились с Юрой Козаченко в первые же университетские дни в сентябре 1958 года. И эта дружба оказалась на всю жизнь. Юра мой первый и самый близкий друг. Он уже тогда проявил свой педагогический талант - мягко приобщал меня к классической музыке и современной живописи. Что касается музыки, всё пошло гладко. Я сразу же купил проигрыватель и свою первую грампластинку. Это была увертюра к опере Вагнера "Тангейзер". Я заиграл её до хрипоты, терроризируя своих соседей по дому мощным вагнеровским оркестром. Я и сейчас не могу слушать эту музыку спокойно. С живописью было не так просто. Я не понимал, как это после удивительной живописи Возрождения, художники начали рисовать пятнами, точками, а потом треугольниками и квадратами. Юра терпеливо объяснял, почему. Понимание пришло ко мне потом. Юра относился к редчайшей породе людей, несущих свой талант, знание, интеллигентность и доброту. Такие люди, ввиду их редкости, вообще не должны были бы умирать. Но Юра ушел от нас. И с этим трудно смириться.

Vladimir Zaiats, 2020-06-26
Lecturer, Universitat Autònoma de Barcelona
Не мог написать сразу же после такого печального события. Тем более, что оно вписалось в год, который становится трагическим - по количеству потерь - для Киевской вероятностной школы. ЮВ читал нам курс математической статистики, когда мы учились на мех-мате КГУ в нвчале 80-х. Нас очень забавляло, когда он говорил, называя какой-то “именной” результат: “Ну, они уже все поумирали”. Имея в виду тех, чьим именем результат назывался. Помню, как он докладывал результаты своей докторской диссертации на семинаре В.С. Королюка в Институте математики. ЮВ был в теплом шерстяном жакете. Это было чем-то необычным. В те времена скорее приходили на такого рода доклады в костюме и при галстуке. В таких мимолетных впечатлениях складывалось представление о нетривиальной личности. Впоследствии он был первым оппонентом моей кандидатской диссертации, очень доброжелательным, но и в то же время требовательным. Дальше по жизни мы всегда каким-то образом соприкасались, и тому уже в сумме почти 40 лет… Будь то при переводе монографии ЮВ и В.В.Булдыгина по метрическим характеристикам случайных величин и процессов, или когда ЮВ бул приглашенным докладчиком на моей конференции по асимптотической статистике в Барселоне в 2008-м году, или в повседневной научной работе, где немало учеников ЮВ работало над смежными задачами. Как раз способность передавать свои знания ученикам и была основной чертой ЮВ, которая привлекала к нему многих. И, вне всякого сомнения, он найдет свое продолжение в них и будет продолжать сопровождать нас своей мягкой улыбкой.